Не люблю я дощі.
А вони, як на гріх,
Йдуть і вдень, і вночі,
Позбавляють утіх.
В парк не можна піти.
Там панують хлющі.
Знемогли від води
Всі дерева й кущі.
На алеях вода.
Квіти тонуть у ній.
Накриває сльота
Навіть лавки сумні.
Гей, осінні дощі,
Не марнуйте всі дні,
А від щастя ключі
Скиньте з неба мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961438
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2022
автор: Leskiv