Старенький Прометей
засів за мемуари.
В них хоче вияснити
роль героя в системі необхідності,
примирити протиріччя в своєму розумінні
буття і долі...
В камині весело потріскує вогонь,
на кухні куховарить екзальтована служниця,
яка не здатна народити йому сина, але втішається,
що увійде в історію.
Готується вечеря, на яку прийдуть
місцевий ксендз з аптекарем,
нині найближчі приятелі
Прометея.
Вогонь потріскує в камині,
на стінці чучело орла і вдячний лист царя Кавказу,
який завдяки винаходу Прометея
перетворив на попіл повстале місто.
Посміюється Прометей тихенько.
Такий тепер єдиний спосіб
заявити незгоду світу.
[b]Zbigniew Herbert STARY PROMETEUSZ[/b]
Stary Prometeusz
pisze pamiętniki.
Próbuje w nich wyjaśnić
miejsce bohatera w systemie konieczności,
pogodzić sprzeczne ze sobą pojęcie
bytu i losu...
Ogień buzuje wesoło na kominku,
w kuchni krząta się żona- egzaltowana dziewczyna,
która nie mogła urodzić mu syna, ale pociesza się,
że i tak przejdzie do historii.
Przygotowanie do kolacji na którą ma przyjść
miejscowy proboszcz i aptekarz
najbliższy teraz przyjaciel
Prometeusza.
Ogień buzuje na kominku,
na ścianie wypchany orzeł i list dziękczynny tyrana Kaukazu,
któremu dzięki wynalazkowi Prometeusza
udało się spalić zbuntowane miasto.
Prometeusz śmieje się cicho.
Jest to teraz jednyny sposób
wyrażenia niezgody na świat.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2022
автор: Зоя Бідило