"Схилися переді мною!"
Шануй мене! Боготвори!
Богинею стану земною,
Лиш п'єдестал мені зроби.
Віддай усі слова. І час -
Аж до останньої секунди.
Потім навідайся в Парнас
І позбирай віршів лаванду.
Веселкою малюй портрет.
Цілунком проклади дорогу
В назавше втрачений Тибет.
Створи нову палку епоху.
Зроби, як я тебе прошу!
Зроби, як я тебе благаю!
І самоїдство, яким грішу,
Покину на порозі раю.
Отого раю, у якім жива,
В якім легкі незримі крила
Мене підіймуть в небеса,
Де віднайду і віру, й сили.
Повірити в саму себе,
Що я насправді особлива.
І хай весь світ мене скубе,
Я встою проти цьої зливи.
Схилися переді мною!
Шануй мене! Боготвори!
А я шануватимуся тобою,
Зорітиму поруч, а не згори.
_____
Прим. Перший рядок (як і власне ідея вірша) взяті з монологу Йом Мі Джон - до пана Гу (з дорами "Мій щоденник звільнення")
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961488
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2022
автор: Яніта Владович