Я із тво́їх джерел, земле, воду пила́,
Я пил́а ту цілющу водицю,
Мене доля у сад навпросте́ць повела́,
Там, де викопав тато криницю.
Я із тво́їх джерел, земле, воду пила́,
В тій воді чародійная сила,
Додавалось мені і любові й тепла́,
Виростали і мрії, і кри́ла.
ПРИСПІВ
Низьки́й тобі уклін, святає земле,
Що ти мене з дитинства напува,
В тобі́ щось є заховано таємне,
Таке лиш у землі́ святій бува.
Низький тобі уклін, свята землице,
Подяка за джере́ла всі твої́,
Багата і розкішна чарівнице,
Про тебе засівали й солов’ї.
Я із тво́їх джерел, земле, воду пила́,
Ще й в душі розводи́ла багаття,
Срібні па́сма давно доторкнулись чола,
В серці ти і моє́ Прикарпаття.
Я із тво́їх джерел, земле, воду пила́,
Від душі́ ти мене напувала,
Смак твоє́ї води́, як любов, зберегла,
До джерел я вуста прикладала.
ПРИСПІВ
Я із тво́їх джерел, земле, воду пила́,
Я із тво́їх джерел багатіла,
Чари вічні свої́ ти воді додала́,
Все найкраще ти вкласти зуміла.
Я із тво́їх джерел, земле, воду пила́,
Нею спрагу свою́ тамувала,
І без неї ні дня я прожить не змогла,
До джерел я защора́з припадала.
ПРИСПІВ
30.09.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
#Вірші_поезія_земля_вода
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961504
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2022
автор: КОРОЛЕВА ГІР