Туманом прозорим вдягається ранок,
Розмішує фарби осінні.
І серце в полоні туману, мов бранок,
Шукає для себе прозріння.
Туманом на землю звалилося небо,
Змішалися радість і горе.
Щось біле й сріблясте, а може так треба,
Лягає туманом на скроні...
01.10.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961529
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2022
автор: Пташка Радість