Гарцює день в осінньому полоні
Від рану й до вечірньої зорі,
Вдяглася в мозолі сільська долоня,
В селі ж живуть невтомні трударі.
Скує, бувало, руки й ноги втома,
Але ж росте від радості душа,
І очі блиском повняться від того,
То ж хай зима іще не поспіша.
Пишається бурштинова красуня,
Й радіють їй дорослі й дітвора
Із Наддесення сивого й Посулля,
Із Закарпаття, Бугу і Дніпра.
19.02.2022.
Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961538
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2022
автор: Ганна Верес