Для чого розпалювати цю ворожнечу,
Міжнаціональні усобиці ж дуже страшні.
Мовні питання зовсім недоречні -
Ми всі заручники війни.
Мовні питання давно піднімали,
Мовні питання - лише розділяли.
Спільне вам важко знайти?
Так хочеться всім однієї мети ?
Убивати іномовних, знищити всіх інородних.
Вони не такі?
Не жителі вони Землі?
Чому і в чатах і з екрану
Пером воюють мов штиком?
Кому потрібна людська кров?
В вас спільного нема нічого?
Може нема уже й людського?
Чим кращі ви тоді за них ?
В містах моєї України рідну мову ми ж не чули.
Чому тоді ви всі мовчали ?
Коли вкраїнців виганяли.
Тоді ж русинів заселили.
Щоб вони поряд з вами жили.
Щоб більше їх було на Сході.
Прапори ж були червоні.
Де ж тоді були герої?
Були де наші прапори ?
Владу тоді ви шанували
І всі ж тоді ви да мовчали.
Російська мова і в столиці
І в Харкові і всіх велих же містах.
Національностей багато.
Що інші мови вже не вчити.
Простіше їх заборонити.
Щоб одне одного не чули.
Та спільного щоб не було.
Стадо на стадо, щоб вже йшло.
Чужого навчайтесь й свого не цурайтесь.
Цього напевно вас не вчили.
Були тут люди, лиш могили.
Нестало більше хуторів.
А стало більше лиш царів.
Село щороку вимирає.
Райони всі переділили.
Реформи нові поробили.
Щоб мирно жити,
Знати мови.
Мир цінити.
Ні - давайте будем воювати.
Всі мови ми знов забороним.
Забороняли ж українську.
Та все ж ми чули пісню дзвінку.
Ніхто із нас ж бо не боявся, співав.
Народ і землю прославляв.
Своє минуле пам'ятав.
Колись були в нас вороги, зараз партнери всі ж вони.
І з москалями слід миритись, а їм давно пора змінитись.
І мову вчити у Росії не тільки руську, а і нашу.
Слав'янську, спільну для Європи.
Своє коріння памятати, нема за що тут воювати.
Земля козацтва це була.
Свята земля, кров'ю полита.
Достатньо всім уже насильства.
До миру люди всі тягніться.
Від влади насильства відкажіться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961601
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2022
автор: oreol