Звичайний день в мене починається тільки з одного,
Думки про нього затьмарюють весь мій творчий світ,
Лиш він один такий единий, неповторний...
Коли приходжу в школу бучу тільки його одного,
Лиш він один привертає мою увагу,
Лиш мої очі дивляться на нього,
Лиш він один... і мої очі.
Мої думки, мої вчинки, мої очі,
Тільки його одного вони сприймають по-своєму.
Лиш він один, лиш він один такий...
Особливим для людини стає не кожен,
Як і для мене він підійшов не одразу,
Але лиш з часом ти припиняєш запутуватися
в рутині теорій щодо любові.
І настає момент, коли все здається інакше,
Моменти з ним уже спприймаються інакше,
На думки про нього витрачається весь вільний час,
І навіть нудні уроки вже не для того, щоб слухати їх раз у раз.
Лиш його одного я вимальовую в шкільному зошиті,
Кожна деталь належить лиш йому одному,
Тільки на нього я дивлюсь, своїми зеленими,
наповненими надії очима.
Але його очі не дивляться ні на кого,
Він лиш у своєму світі -- ні для кого.
Та я, своїми очима намагаюся передати хоч
маленьку краплинку свох почуттів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961663
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2022
автор: ромаш