крапля дощу за краплею,
мова стала незграбною,
мова, здається, висохла,
стогне невпевнено
звисока,
мова стає недоречною,
а речення
сипляться
г
р
е
ч
к
о
ю,
а речення
стали,
мов печиво:
розкри́шились місту на плечі,
розкри́шились місту до рота
-
тепер місто кольору жовтня.
розкри́шились містом люди,
а люди ті
кольору лютого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961666
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2022
автор: дівчина з третього поверху