Тільки зашию, знову рветься
Ота місцина, що біля серця.
А чи у серці? Ніхто ж не знає,
Де саме душу тіло тримає.
Скажіть мені, де брать латки,
Позашивати щоб усі дірки?
Бо з'їдає душу гнітючий біль,
Новини сиплють на рани сіль.
Ту сіль дощем не змиє осінь,
Вона не зникне і на морозі.
Питаю: "Сльози її зберуть?"
Душа шепоче: "Так. Мабуть."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961716
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2022
автор: Яніта Владович