Бентежно огортає місто вечір,
Проливши млу із далі небокраю.
У парку в переливах холоднечі
Тобі букет із листя назбираю.
Нас безліч кілометрів розділили,
Його усяк віддати я не зможу.
Та вірю: ще побачимося, мила,
У пору безтурботну та погожу.
Ще буду на прогулянці з тобою
Сміятися й душевно розмовляти.
Мене ти зачаровуєш красою
І поглядом, освіжнішим від м’яти!..
Мов сонячне проміння у негоді,
Твій образ пригріває сіру осінь.
Тож дякую талану при нагоді
За те, що нам зустрітись повелося.
[i]ХІ.21 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2022
автор: Прозектор