На межі прози й поезії

Від  смутку  днів
Заскрипіли  колеса
Історії…
Серце  знову  заблукало
На  межі  
Прози  й  поезії…

Світ  шукав
Нової  траєкторії,
Між  рядків  болю
Справжнього  сенсу…
І  ще  трохи  тиші  і  щастя
В  реальності,
Не  тільки  в  теорії…

Чимдуж  
Мчали  стрілки  
Годинника,
Звуки  від  
Кроків  їхніх
З’єднались  
в  надії  симфонії,
Щоб  в  руки  темряви
Не  лишилось
геть  часу
Замінувати
Квітучих  душ
Людських
Безкраї  
Території…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961762
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2022
автор: Вікторія Воля