Все це неважливо: минуле, майбутнє -
із тирси весь час, в палаючім небокраї.
Міркуєш, щось прагнеш, можливо
і не відчуваєш образ, а серце чомусь відмирає...
Буває ще й так, що хтось надихає, і пишеш вірші, на аркуші променистім.
А листя у жовтні немовби в іржі,
і ночі, немовби в намисті...
Теперішній час - він один лиш для нас,
грайливий, зухвалий і чемний.
Я вас розумію, пишу лиш для вас,
пробачте, що аркуш в чорнилах
і темний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961826
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2022
автор: Каа3003