( Анти) Поліклініка

   (  Анти)  Поліклініка

-  Ну  ні  фіга  собі  у  тебе  й  пузо,
Ще  пару  років  і  потрапиш  у  некро́лог.
Розплився  на  стільці  неначе  та  медуза.
 -  Я  перепрошую,  а  ви  реально  дієтолог?

-  А  хто  це  плаче  так,  кого  це  я  так  чую,
Чи  то,  можливо,  мамочка  влаштовує  театр?
Ой,  в  тебе  вавочка  тут,  дай-но  я  подую!
 -  Мені  здається,  лікарю,  що  ви  не  педіатр.

-  Ого!  Це  просто  жах!  Що  вам  робити?
Піти  з  життя,  а  спосіб  підійде  усякий.
З  таким  розкла́дом,  взагалі  немає  сенсу  жити!                                                                                                                    -  Відверто  кажучи,  то  психіатр  з  вас  «ніякий».


-  Після  її  вчинку  вже  терпіть  не  було  змоги,
Й  робить  з  життя  якийсь  експеримент.
-  Ну  я  надіюся,  ви  їй  вломили  поміж  роги?
-  Даруйте,  а  ви  справді    психотерапевт?

-  Ой,  хто  це  в  нас  такий  маленький,  зморщений,  як  печериця,
Неначе  прапор,  спущений  в  журбі.
Уже  йому  і  не  потрібна  молодиця…
-  А  ви  уролог,  лікарю,  скажу,  такий  собі.

-  Хто  вас  виховував?  Ти  бач,  порозкладала  ноги?
І  як  це  вам  у  голову  взбрело!?
Вдягайте-но  труси  і  «скатертиною  дорога».
 -  Так,  з  гінекологом  мені  не  повезло!

-  Людина  гарна  ви,  я  щиро  у  це  вірю,
Чудовий  сім’янин  і  вірний  друг!
Господь  все  знає  і  вселяє  у  вас  віру.
 -    Пробачте,  а  ви  давно  нейрохірург?

-  Як  кажуть,  серцю  не  прикажеш,
У  вас  воно  працює,  друже,  так  собі.
І  в  мене  серце  хворе,  що  тут  скажеш?
 -    Не  треба  було  вам  на  кардіолога  іти.

-  Ну,  що  ти  там  стоїш?  Проходь  «очкарик»,
Із  зором  є  проблеми?  А,  ти  програміст!
Тобі,  сліпенький,  треба  видати  ліхтарик.
 -  Ну,  я  скажу  вам,  ви  і  окуліст!

 -    Художник  я,  митець,  і  я  так  бачу,
Це  буде  щось  абстрактне,  моїх  фантазій  плід.
Асиметричні  обриси,  а  ще  кути  в  додачу.
 -    Це  для  хірурга,  ще  й  пластичного,  новий  підхід!

-  Ану  знімай  штани  й  лягай  «босота»,
Я  зараз  з  тебе  виб’ю  все  лайно.
Вся  зразу  повиходить  та  мерзота.
 -  А  можна  клізму  мовчки  ставити?  Алло!

-  Спочатку  треба  випить  для  відваги,
А  потім  в  ліжко,  потім  закурить  і  знов  в  буфет.
І  ви  відчуєте  душевну  рівновагу…
-    Оце  я  розумію  психотерапевт!

 -    Ох  тут  і  темно  в  вас  в  проході,  треба  засвітити  лампу,
 -  А  ви  проктолог?  –  Ні,  я  окуліст.  Проктологи  в  сусідньому  сидять.
 Та  знаєте,  приємно  глянути  на  голу  попу.
 Я  вдячний,  що  зайшли,  бо  від  очей  мені  вже  хочеться  блювать!

-  Я  перетворю  ваше  існування  в  пекло,
І  заберу  усе,  що  тішить  вас  в  житті!
Тікати  можете,  але  не  втечете  далеко.
 -  Нарешті  дієтолога  крутого  повезло  знайти!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961857
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2022
автор: Костянтин Вишневський