Сидячи у кутку кімнати,
Спостерігаючи тихенько,
Тримаючи бажання клаптик
Лиш заспокоїти серденько.
Переді мною, ніби карта,
Розкрилися емоції. Напевно,
Я вже забула, що є чиста правда,
Дивлюся у забруднене люстерко.
Скажи мені, чи дійсно варто
Те, що пізніше буде вже даремно?
Бо я не граю у веселі старти,
Я проживаю їх щоденно.
То що́ показують нам карти,
Зірки сьогодні є чи темно?
Дивись мені у вічі, брате,
Життя, немов дівча, нестерпне.
Ти лаєш її, кричиш “клята!”,
Вона все крутить тобі нерви.
Тобі себе не врятувати,
Бо вона хоче тебе зжерти.
Слабкіші жертви - її свято,
Невгамувати тоє стерво,
Не встигнеш ж бо пригальмувати,
Як тебе знайдуть мертвим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961906
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2022
автор: О.Лекса