Кажуть, я недолуга і слабка.
Що застаріла, геть несучасна,
Не повинна вінчать ані рядка.
Правлять: моя слава згасла.
Хочуть покласти на полицю,
Щоби була подалі від гріха.
Але ж там гірше от темниці,
Там кожен пилом припада.
Я не хочу, аби мене забули
І не хочу зникнути з книжок,
Стать не хочу тим минулим,
З яким поет втрачає зв’язок.
Не будую повітряні замки,
Бо прагнення маю скромні:
Не пхайте мене на задвірки
І не зраджуйте віроломно!
Я так мрію віршами гуляти,
Походжати рядок за рядком,
Не здаля коліжанок вітати,
А сидіти за спільним столом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961929
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2022
автор: Яніта Владович