Четверта ранку, а я не можу зімкнути повіки.
Пустий погляд у стелю. Нічна тиша давить на вуха.
Чомусь так боляче. Чомусь не допомагають ліки.
Проте цей біль можна почути. Якщо вмієш, то слухай.
Здається я більше не відчуваю ні до чого цікавість.
Здається я більше ні від чого не отримую насолоди.
Не розумію свої почуття, але там точно відсутня радість.
Кажеш, що все добре, а це дрібниці? Ну.. мабуть я з тобою згоден.
Ну добре, ти слухай мій біль, я не буду тобі заважати.
Мені просто потрібна Іскра життя. Візьму у Ремарка.
Знаєш, я дуже втомився. Мені треба поспати.
На кухні, заповненій газом, закурю останню цигарку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961960
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2022
автор: Місячний_Лис