Не зібрані поля
Вітри, дощі, тумани
Ця осінь не моя
Війна кружля над нами
І скільки сліз проллють
Нишком мамині очі
Ти повернись живим-
Благають сни жіночі.
Дорога як змія
Біжить за видноколи
Здригається земля
Від вибухів ранкових
Сирени шаленіють
Заснути не дають
Тривоги та надії
Душі й серця нам рвуть.
А в світі колонтеча
Там тріщина лягла
Як знищити рашистів
І їхнього козла
Одні за перемовини-
Та це не ті шляхи
Бо вже у різні сторони
Тікають вороги.
Ще трішки піднатужимось
Та силоньки зберем
Ті, з ким тепер ми дружимо
У курсі всіх проблем
Посиплеться московія
Як той горох з мішка
А наша Перемога-
Ми віримо! Близька!
05.10.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961967
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2022
автор: wanatol