Чому всі вважають, що доля одним дає більше, а інших обділяє? Я однаково щедра до всіх. Щастям, удачею, можливістю втілити свої мрії я обдаровую кожного. Читаю в серцях людей їх справжні бажання й окреслюю ледь помітні схеми майбутнього життя. Тільки й потрібно, що взяти голку з ниткою та своєю працею заповнити кожен день райдужними картинами.
Не моя провина, що люди свідомо беруть чорні нитки, що йдуть іншими шляхами, ніж ті, які я старанно створюю для кожного у схемах та ескізах.
Не моя провина, що дехто хоче більше, ніж повинен отримати, прибираючи до рук усі яскраві та барвисті нитки, а тому іншим вже нема з чого обирати.
Не моя провина, що доводиться творити не у світлій та просторій майстерні (на всіх їх просто не вистачає), а в крихітних і затхлих приміщеннях. Однак і там можливо створити шедеври, треба лише проявити крапельку терпіння.
І вже точно не моя провина, що деякі люди не виявляють належного старання: яким би ідеальним не був намальований мною ескіз, без зусиль та наполегливості не створити красивої вишивки.
Навіть якщо здається, що тисячі заздрісних очей спостерігають за твоєю роботою, або в тиші чується засуджуюче мовчання, якщо нитка лягає нерівними стібками — не залишай свою справу, продовжуй працювати. Не завтра, так за кілька днів або місяців, — можливо, і через рік, та все рівно не втрачай надію! — ти обов'язково створиш чудово вишивку, яскраву та барвисту, в якій відіб'ються твої мрії та сподівання.
Головне, не відкладай голку, нехай навіть нитка заплуталася або порвалася. Візьми іншу. Роздивися, нарешті, схему, яку я для тебе намалювала!
Продовжуйте вірити і працювати — і все обов'язково вийде.
2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961977
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2022
автор: Яніта Владович