Знову Осінь і знову дощ
По бруківці лабає джаз.
Серед гамору львівських площ
Знову спогад звучить про нас.
Знаю, осені байдуже,
Але пам'ять, прошу, облиш.
Посріблилися скроні вже,
Не чіпай тільки душу лиш.
Загубитись би в осені,
Тій далекій, де ми удвох.
Та шляхи припорошені,
Ну а ми десь поміж епох.
Знову вітер і дощ з небес,
Листя крутиться в ритмі "джаз",
Наша Осінь – пора чудес:
Ти назустріч ідеш до нас.
© Зоряна Кіндратишин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961988
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2022
автор: Зоряна Кіндратишин