Невже, полине у світи
красуня осінь,
зима повстане на кути?
А листя просить:
хоч трішечки іще тепла,
і сонцеднини,
щоб віхола не замела
дух серцевини,
торкався легіт пишних вій
п'янкого щастя,
не ураганив вітровій,
спивав причастя -
кленовий, золотий нектар -
вуста медові,
природи уселенський дар,
як знак любові.
*моя світлина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962151
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2022
автор: Lana P.