Від ясних пелюсток твоїх
І відкриттів, начал, захоплень –
Життя незрілий ще горіх,
Політ крізь вибір в чисте поле.
Не кожен тут збагне, що край
Той недалечко пролягає
І цей міраж, цей привид-рай
Хвилинність часу наближає.
І так – чим швидше мчить стріла,
Ясніші сплески і бажання –
Коли б нас думка берегла
Й пророцтв прадавніх віщування.
Миттєвостей цінили б плин,
Призначення та їх надію
І не блукали б серед спин,
А в мудрості вчували дію.
В кінці знайшовши мрій дари
Нас так вражає їхня Велич
І простота – тож замість гри
Доріг фальшивих, що нас вели.
28.01.2006р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962219
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2022
автор: Променистий менестрель