2 2 5 ЗЛАТО--------------------А. ХАЙТЛІНА

2  2  5⠀            Золотий

Гарно  нині  –  спекота  спала,
І  над  златом  виднокіл  –  синій,
Пам'ять  наче  не  моя  стала,
Не  згадаю  –  де  знайти  сили.

Я  не  знаю  –  де  знайти  смілість,
Чим  наситити  свою  стійкість,          
Літня  з'їлася  уся  спілість,
В  роті  слід  лишивсь  гіркий  тільки.

Як  –  на  мапі  курс  внести  ліпший,
Щоб  прося́кти  з  нею  крізь  осінь,
І  воно  б  куди  ні  шло  –  іншим,
А  себе  ж  не  вдовольнить  зовсім.

Лист  імбиру  надтонкий-смирний,
На  ковер  янтарний  впав  з  віття,
Наче  лине  десь  ще  мир  –  мирний,
Ніби  сяє  десь  ще  світ  –  світлий.

Зараз  хо́роше  брести  довго,
Шелестіти  й  стати  цим  щасним,
Ще  б  малого  привести  дога,
Прогулятись  із  щеням  власним.

Грати  вдвох  нам,  де  листва  пала,
В  надвечір'я  ми  вдихнем  пару.
Пам'ять,  наче  не  моя  стала,
Радість,  мовби  не  така  стала.

Почекай  мене,  щеня  миле,
Може  знову  буде  мир  –  мирний,
Доки  ж  –  помогати  нам  сильним,
Доки  ж  –  помагати  нам  зсильним.

На  обривки  мапи  внось  більше,
Серце  зможе,  бо  воно  –  камінь
Перетерпить  за́для  них  –  інших,
Лист  у  лист.  Долоні  в  зчеп.  Амінь.

Авторка  Alja  Khajtlina
Переклад  Yurii  Shybynskyi
ОРИГІНАЛ
Хорошо  сейчас  -  жара  спала,
И  над  золотом  простор  синий.
Что-то  с  памятью  моей  стало  -
Я  не  помню,  где  искать  силы.
Я  не  знаю,  где  найти  смелость
Из  чего  производить  стойкость.
Было  лето,  но  оно  съелось,
Что-то  горькое  во  рту  только.
Чем,  на  чём  нарисовать  карту,  
Чтоб  по  ней  пробраться  сквозь  осень?
Для  других  -  оно  ещё  как-то,
Для  себя  -  уже  никак  вовсе.
Этот  лист  прозрачный  имбирный
Так  беспечно  полетел  с  ветки,  
Будто  где-то  ещё  мир  -  мирный,
Будто  где-то  ещё  свет  -  светлый.
Хорошо  сейчас  бродить  долго,  
И  шуршать,  и  запивать  сладким,  
Завести  себе  щенка-дога
Тёмно-серого,  с  кривой  лапкой.  
И  играть  вдвоём  в  листве  палой
И  дышать  по  вечерам  паром.  
Что-то  с  памятью  моей  стало,  
Что-то  с  радостью  моей  стало.  
Подожди  меня,  щенок  милый,  
Может,  снова  будет  мир  -  мирным  
А  пока  нам  -  помогать  сильным.  
А  пока  нам  -  помогать  ссыльным.  
На  обрывке  рисовать  карту,  
Сердце  справится,  оно  камень.  
Для  других  -  оно  ещё  как-то,  
Лист  к  листу,  ладонь  в  ладонь.  
Амен.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962253
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2022
автор: Юрій Шибинський