Глевкі думки вервечкою тяглися в небо...
у перламутрові пірнали хмари...
А сплін душі шукав пристанища де-небудь...
під спів дощу в прозорих краплях марень...
Доще́вий червень розпочав невдало літо...
нестача сонця... вільги забагато...
А ще... затемнень коридор* темнить палітру...
і серця ритм прискореним стакато...
І знов гриміло та затягувало небо...
миттєвості просвіту швидкоплинні...
Та чи знайти притулок Розуму де-небудь
в незайманій думками порожнині..?
08.06.2021
*Коридор затемнень - період між двома затемненнями, найчастіше між місячним та сонячним.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2022
автор: Олена Студникова