Осінь, осінь, ще тепла просить,
Щоб цвіли нам квіти під вікном.
В подолку ябка ,груші носить
Ходить, ще з коротким рукавом.
Час розмалював в колір листки
Паде на отаву, долину.
В деревію, споришах стежки
Осінь мережить павутину.
Втішна калина божій днині
сяє немов рубін яскраво.
Жовтіє лист на яворині
Жде сонечко вона з заграви.
Відцвіло літечко, лаванда,
Цвітуть айстри та чорнобривці.
І сипле пелюстки троянда.
На полювання йдуть мисливці.
Зажурився дуб, граб край доріг,
Ллє дощ ростуть гриби опеньки.
Їжак несе листя на нічліг
Збирає ябко солоденьке.
Осінь, осінь, ще тепла просить
Радіє бабину літо час
Розплітає вербонька коси
Покрова веде у зиму нас
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962339
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2022
автор: Чайківчанка