Кафе, де я читаю про ракетні обстріли,
Стоїть біля костьолу Милосердя Божого.
Оса, ошукана теплом осіннім,
повзе угору склом,
щоб потім знавісніло
у котрий раз зірватися униз
від зустрічі із незбагненним злом.
Сміються люди, гріє сонце кволо,
сміється бог -
над пізньою жовтневою красою,
ракетами, людьми, кав‘ярнями, осою,
передусім - над назвою костьолу.
10.10.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962415
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2022
автор: Wiggily