Вказавши напрямок дороги
Усім, хто створюють тепло,
Прогнати, для перестороги,
Щоб душу їм не обпекло.
Любов, частенько, – божевілля
Створінь із плоті і кісток.
Від щастя теж бува похмілля
І наче вирок перший крок,
Де здатна маніпулювали
Криштальна правда у словах
Виття з сусідньої палати
Не описати й в трьох томах.
Ми розподілені стіною
Двадцять чотири і на сім.
Мій біль зостається зі мною,
Твій біль залишиться твоїм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962427
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2022
автор: Ася Оксамитна