Мабуть не те я мав сказати
Та що поробиш- не вистачає слів
Знов моя совість змушує писати
І виливати на папір свій гнів.
Це вже не вперше рашистська камарилья
Хоче нас залякати, нанести удар
Ми витримаєм! Переможем змія!
І знищимо того, хто міста нам зруйнував.
Тримаймось! Нехай вас не лякає
Ота потвора що в бункері сидить
Бо з нею буде короткою розмова
Їй залишилось вже не довго жить!
10.10.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962454
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2022
автор: wanatol