Де серце самої Європи,
Де кручі стрімкого Дніпра,
Душа моя лине галопом
В країну любові й добра.
Смілива, квітуча і вільна,
Незламна у вічній борні.
Я знаю, настільки ти сильна,
Що й Фенікси заздрять тобі.
Бо скільки тебе не палили,
Зі спалей скресала щораз.
Орда ж бо не знає: несила
Здолати той дух, що не згас.
Вклоняюсь до ніг тобі, рідна,
Нескорена ненько моя.
Найвищої слави ти гідна!
Свята українська земля!
© Зоряна Кіндратишин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962538
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2022
автор: Зоряна Кіндратишин