Давно за обрій юність заблукала,
Аж ось наснився якось уві сні…
Пройшли роки, та знов його згадала –
Хлопчину, що подобався мені…
Були ми молоді, ще зовсім діти,
Постійно поряд, разом в навчанні.
Він дарував мені із клумби квіти
Хлопчина, що подобався мені.
У кожного в житті своя стежина,
Нас підхопила долі течія…
Я вже заміжня, маю доньку й сина,
У нього теж давно своя сім’я.
Час промайнув, ми з ним не зустрічались,
Бо оселивсь в далекій стороні…
У соцмережах знов зійшлись причали
З тим хлопцем, що подобався мені.
Я здивувалась: – «Хто цей невідомий?»
В залисинах і скроні в сивині…
Почула голос я такий знайомий,
Впізнала очі, що подобались мені.
Тетяна Котельнік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962597
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2022
автор: Покровчанка