До Вікторії N

Коли  прийшла  війна  на  землі  наші,
Згадав  про  тебе  спершу  та  зомлів,
О  Перемого,  спадку  козаків,
І  готувавсь  до  Брами  мук  найтяжчих:

Я  рвався  захищати  лиш  тебе,
Не  мури  рідні  та  не  Батьківщину,  
Лише  тебе,  Славутича  перлино,
Бо  Данаприс  без  тебе  не  тече;

Я  знав  тоді,  що  мало  першу  ціну,
Заради  чого  марив,  жив,  любив,
За  що  затьмарю  світло  серця  гнівом,

У  чому  бачу  хвилі  рідних  нив.
І  тільки  горісно  у  цю  хвилину,
Що  знав  ціною  болю  та  жалів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962682
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2022
автор: Григорій Мотовилко