Ми діти Сонця, ми - світлячки!
Ой, як багато можемо ми.
Бога в усьому лиш помічай.
Бога частинку в собі відчувай.
Ти є промінчик, тепло, що несе.
Ти є тепло, що зігріє усе.
Ти є Блаженство, Боже тепло.
Просто щоденно твори лиш Добро!
Роби як найкраще, душу вкладай.
Потенціалом своїм поділись.
Щиро щоденно Богу молись.
Полотно Бога нам непомітне.
Грані блаженства нам лиш досяжні.
Лиш не лукав, Бога у кожному ти помічай.
Ти не соромся, не будь як усі.
Ми не в ставку, не карасі.
Ми є найкращі на нашій Землі.
Божі ми діти, радіємо Світлу.
Чисту любов ми відчуваєм
Та благодаті теплом ми сіяєм.
Так Тримати ! - Бог нам велів.
Бачити краще в кожному вчив.
Божу іскру відчути в усьому.
Боже творіння бачити в нас.
Таїнтво Боже - щиро кохай.
Богу в усьому ти довіряй.
Ви були темрявою, станьте ж ви світлом,
Щоб все навколо сіяло привітно.
Будьте сюрпризом для кожного ви.
Радість, блаженство в цей світ привнеси.
Щиро й достойно в світі живи.
Свіченьку Бога в душі засвіти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962684
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2022
автор: oreol