Так мене заполонила сонячна краса
і від сумнівів зцілила ніжністю весна,
Обійняла наче ненька дороге дитя,
Провела по довгій стежці сміло в майбуття
Так мене зачарувала листям, що в саду,
Бо відчула своїм серцем, що туди прийду,
Посміхнулась і згадала золоті літа,
Як здружилася навіки осінь і весна
Поєднали всю чарівність у єдину мить,
Тож тепер та неповторність у обох бринить,
Загадкові милі феї в образах краси
Нам дарують дивну ніжність осені й весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962690
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик