*****
В людині кожній від природи
Закладена любов.
Так чом же сваряться народи
І проливають кров?
За що? За те, щоб більше мати,
Щоб найбагатшим буть,
Щоб над всіма запанувати?
Яка ж бо в тому суть?
Так, цінності матеріальні
Повинні існувать,
Та не повинні ж бо загальні,
Духовні убивать,
Бо ж перші цінності годують
Лиш тіло повсякчас,
А другі ж впевнено формують
Як особистість нас.
Адже в людині, окрім тіла,
Безсмертна є душа,
Що з зародку у ній осіла
І вже не полиша.
Вона завжди й усюди з нею,
Впродовж всього життя,
Коли надасть нову ідею
Чи світле почуття.
На злі учинки бо штовхає
Ніскільки не вона,
А їх робити спонукає
Обставина страшна.
Але й на те душа в людині,
Аби її спинить
І вік добро, а не лиш нині
Всьому та всім робить.
Євген Ковальчук, 16. 10. 2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962741
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2022
автор: Євген Ковальчук