Скоро зима чарівна
прийде в країну мою,
Русь зачекалася вже,
небо безхмарне цілком,
І полетіли птахи,
що закривали його;
Ріки поснули усі –
зовсім спокійні вони.
З півночі віють вітри;
хутром рятується звір
Від войовничих синів
діда Стрибога тепер;
Люди ж сумуючи йдуть
по задубілих стежках,
Наче великая тінь,
що розлилася вітьми.
Якось забракло й мені
радости світлої днесь –
Скоро зима чарівна
прийде в країну мою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962792
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2022
автор: Григорій Мотовилко