Бездонна ніч... думки палають...
В руках тримаю чашку чаю...
Смішне буття...
З телеекрана вправно брешуть.
Вже надивилась того трешу –
То все сміття.
Ретельно промивають мізки,
Але вилазить тісто з діжки –
Омани суть.
Олжа хронічна майже всюди,
Недугом цим хворіють люди.
Токсична ртуть
Тече по венах замість крові,
А з виду всі такі здорові –
Суцільна фальш.
Складає та життєву прозу,
Яка за хвіст хапає розум.
Втікай подальш,
Або тебе засмокче вирва,
Облудна оповиє прірва
На все життя.
Бездонна ніч... думки палають...
В руках тримаю чашку чаю...
Смішне буття...
11.11.2021
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2022
автор: Олена Студникова