Моя радосте, раю мій!..
Хоч у сні про мене помрій,
невмирущим словом любові
пломеній в мені, пломеній.
Дай цим струнам їх голоси,
сміх і сум мені принеси,
невмирущим словом любові
хоч на мить мене воскреси!
Бо так тяжко зробити крок –
той маленький, останній крок…
Моя спрага - усе повітря!..
А лишився - один ковток.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962911
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2022
автор: Світлана Себастіані