Я оспіваю час буремного життя,
Коли русинський край до крові пролиття
Повів свої шляхи, аби здобути славу,
Що доти не була нікому за звитягу
Дарована Творцем, щоб відстоять себе,
Свою вразливу честь, яку вражин уже
Почав був злим вогнем сміливо обпікати,
Своїх земель народ і Божії палати.
Сьогодні справа ця повинна все ж собі
Здобути похвалу, адже нові вогні
Загрожують землі, котра усім русинам
Земне дала життя: сьогодні Русь країнам
Протистоїть страшним і знову син її
До рук бере меча, щоб з ним йти на мечі.
Та дух наш занепав, немає сили в ньому,
Ворожії війська знайшли собі опору
На нашій же землі і перемоги їм
Всміхаються тепер, наш іздригнувся дім,
Тож мить прийшла пісень про ратні давні справи,
Що дух відновлять наш і нададуть відваги
Непевним душам всім по всіх краях Русі,
Я заспіваю сам, за що колись мені
Нащадки принесуть до бідної могили
Вінок лавровий той, який самі зробили.
О Музо! ти скоріш хвилинку ізнайди,
Щоб вшанувати твір, який я в ці роки,
Що дані для забав, надумав написати,
Адже без тебе я не зможу слів агати
Зібрати в певний ряд і встановити лад
В розрізнених віршах, яких багато так
Потрібно ще мені для створення поеми,
Прийди скоріш сюди і велич діядеми,
Котра твою главу, красуне, прикраша,
У славі всій яви – тоді рядок вірша
Свобідно потече у дальнії простори,
Мій край осяє ввесь і винищить все горе,
Що в ньому зібралось у час злостивий цей
Та сонце затуля від русів всіх очей.
Ти милий вид прийми коханої людини,
Щоб легшими були трудів важкі години,
Щоб надихався я її обличчя днем
І загорівся ввесь потужним тим огнем,
Що серце зігріва та надає наснаги,
Що надає життю над смертю переваги,
Найвищий сенс якийсь він дасть моїм віршам,
Зробивши їхню міць, віддавши їх вікам,
А не зрадливій тій і швидкоплинній миті,
Яку поетів сонм у цім минущим світі
Хвалити любить так, усупереч основі,
Котра завжди була в поета дійснім слові:
Усе понищить Час, однак залишить те,
Що до Часу було й у вічности живе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962951
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2022
автор: Григорій Мотовилко