А ти лишився в пам'яті моїй –
Тих незабутніх, юних, дивних днів,
Яким був час, енергії заряд,
Того життя найщиріший обряд.
О скільки споминів і стільки лиць –
Дороги полустанків і столиць
Переді мною б, дотиком руки,
Лиш дим з труби, час хвилькою ріки…
Про що ти думав, чи собі казав –
Де пробігав той черговий вокзал?
У ті роки – на совість всім служив,
Та смерч подій з тих пір нас закрутив…
17.10.2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963081
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2022
автор: Променистий менестрель