Дозволь...

Ти  змінив  моє  життя,
Ти  змінив  його  дощенту,
Вже  немає  вороття,
Та  й  нема  того  моменту,
Як  були  з  тобою  вдвох,
В  почуттях  тонули  разом.
Ти  пішов,  та  бачить  Бог,
Не  пройшла  моя  образа.
Та,  напевно,  я  не  в  праві
Вчинки  ці  твої  судить,
Кожен  має  думки  право,
Та  я  хочу  лиш  любить.
Бачить  тебе  знов  і  знов,
Відчувать  душі  багаття,
Та  не  чуєш  цих  розмов,
І  для  мене  це  прокляття.
Не  лякайся  моїх  сліз,
Так  виходить  біль  із  серця.
Образ  твій  я  бачу  скрізь,
Тільки  ти,  прошу,  не  сердься.
Бо  не  в  силах  вже  тримати
Цей  палаючий  вогонь.
Та  й  не  буду  я  благати
 Повернутись  тебе  знов  !
Якось  зможу  пережити
Все,  що  випало  мені,
Та  дозволь  тебе  любити
Для  початку  лиш  вісні!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96309
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.10.2008
автор: bell