[b]Охота розпочалась.[/b]
[color="#0080ff"]Люди за те, щоб кров пролилась
Тому ця війна й почалась
Миру хотіли вони ?
Не допустили війни?
Чую здаля " Я не хотів, не починав "
"Від ворогів свій край захищав"
Так да не так
Люди за те, щоб кров пролилась
Кров Богородиці не зупинила
Марія ж сина богу народила
Дива творити всіх нас вчила.
Катари вірили їй
Віра в прекрасне смерть принесла
Катарів кров лилась рікою
Ніхто із них не прийняв бою людського
Не Хижаки, Боги вони
Тому в різні і полягли.
Сезон охоти знов почався.
Ти те ж патронів накупив.
Дозвіл відстрілу получив.
Качки, вони ж про це не знали.
В очереті крякали , у ставку пірнали
Рибку добували, ряску об'їдали
Трошки зажиріли, людей спокусили.
Качка крякче "не стріляй"
"Мирно ти як я літай"
"В цій рясці їжу шукай,
А мене ти не чіпай"
"Я з яєчка появилась,
Тут росла, в ставку купалась
Коршунів завжди боялсь,
В очереті я ховалась."
"Восени я підросла, незабаром же зима.
То з якого диву ти дріб ввігнав в моїх батьків?"
Мову птахів не почув?
Нащо слухати мерців, ти ж найкращий із савців.
Люди за те, щоб кров пролилась
Ось охота й почалась.
Ми нелюди, Хижаки.
Нас на мясо підсадили.
Нам вже вирили могили.
Самі по собі стріляєм.
Ми планету цю звільняєм.
Дихати Земля ж бо хоче.
Ми в асвальт її скували.
Ми легені всі зрубали.
Лісу майже вже нема,
Всіх чекає нас зима.
Нам дороги подавай.
Механізми дивовижні.
Зброю нову, балістичну,
Повністю автоматичну.
Роботи будуть стріляти.
Хто жирненький - тих й вбивати.
Фабрика вже на Землі.
Мавполюди деградують тварин мови вже не чують.
[/color]
[b] Выхода нет - туши свет.[/b]
[color="#ff6a00"]Только капитуляция - патовая ситуация.
Трагедия снова необходима.
Система управления сильно прогнила.
Это мы слышим с экрана.
Страх поселить в сердцах, что б ощутили крах.
Никаких толерантных решений.
Начало истреблений.
Новый виток безысходной войны.
В мышеловке мы.
Дверцу закрыли.
Выход один - победи или умри.
Никто вину не признает.
Войска идут только в перед.
О ядерном ударе предостерегают.
Реально к защите ничего ж не предпринимают.
Ядерный бункер для приближенных.
Остальным оставаться на прежних местах,
Не паниковать, радиацией без противогаз дышать.
Радиацию кушать, ею дышать.
Дозу поменьше стараться поймать.
О людях заботятся, их берегут.
Как стадо зверей в эту бойню ведут.
Все безопасно, мы победим.
Наш ведь народ не истребим.
Новости слушай, сытно покушай.
Звуки сирены в твоей ведь крови.
Уверенно в будущие просто гляди.
Капитуляция чья то там впереди.
Как анекдот, человечеству строят ведь эшафот.
Программа защиты ведь нулевая.
Обнуление везде, быть победе на войне.
Толерантность, примирение - нет, их ждет лишь истребление.
Новости этим полны, виск сирен,
Взрывы, огонь, смрад, стон.
Крик, боль , вечный покой.
Сценарий одобрен, мир на игле.
Что тут еще не понятно тебе.
Веришь уже в то, что внушили.
Знай - тебя уже победили.
Красную таблетку прими, другими глазами на мир посмотри.[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2022
автор: oreol