І знову ті ж неждані гості...
І знову ранок наш сумний...
Ну знайте, що не так і просто
Перетворити нас у гній.
Вже залишилось часу мало
Ось так пуляти в нас біду.
Кінець вам буде, щоб ви знали
Такий, що й рідні не знайдуть.
Рашисти, орки проклятущі,
О, скільки горя принесли...
Та наші клятви невмирущі.
Ми зробим все, щоб ви повзли.
Щоб ви повзком, чи то в пакетах
В свою расєю прибули.
Та ваші рідні на портретах
Лишень вас бачити могли.
Ми загартовані, ми зможем
Відбудувати всі міста.
Ми-УКРАЇНЦІ! Переможем!
Запам'ятайте, буде так!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963206
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2022
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук