КАМІННЯ ПЛИВЕ, ЛИСТЯ ТОНЕ*…

Не  голова  -  з  помиями  баддя:
Пробите  дно,  бракує  клепки...
Це  пункт  чудних  світів  злиття,
Де  люди  всі  -  складні  маріонетки.
                                                       &
Хтось  ніби  в  ступі  суміш  перетовк,  -
Уявну  яв  із  явним  фальшем,  -
А  мозок,  з  вивихом  думок,
Малює  все  прикольним  шаржем.
                                                       &
Зникають  декорації  і  грим,
Зривається  вбрання  і  маски...
Стає  все  дриґом  догори,  -
Всі  персонажі  -  не  з  своєї  казки...
                                                       &
А  може  й  справжні  мисленні  світи,
Де  перекреслені  закони...
Там,  де  на  дзеркалі  води,
Пливе  каміння,  листя  -  тоне...

*  -  японське  прислів'я
(все  не  те,  чим  здається...)  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963214
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2022
автор: S.V.P.