Туман завісою упав –
реальний світ від нас закрив,,
в брехні відвертій потопав
брехнею весь народ зморив.
Туман з московського болота...
він все ховає й розмиває,
ним користується сволота
в якої совісті немає.
Туману більше напустить,
та чорне називати білим,
брехливий світ за правду мстить,
повірили щоб в світі цілім.
Встає поволі сонце правди,
туман над світом розганяє,
і згинуть в болотах назавжди,
московські жаби — кожен знає!
19.10.2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963336
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2022
автор: Микола Коржик