Я вас зустріну. Чуєте?.. Колись...
Я вам збрешу підступно: "Не впізнала".
Я все ж така, та й ви незмінних рис...
Лише журба нас нишком видавала...
Я вам скажу: "Усе пройшло колись".
Та й ті моря давно уже зміліли.
У серці спогад поштовхом забивсь-
То дУші промовляли, що любили...
Ні. Вони кричали, що є сил,
Про те як їм, здається, дуже шкода...
Минуле і майбутнє те "колись"
Звела одна спотворена нагода...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963476
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2022
автор: Тетяна Білогай