Вітер віє холодом зі сходу,
Студить льодом в річці темну воду,
Захід сонця у багрянці вмився,
Лишень місяць в небі та й лишився.
Лишень місяць, лишень місяць в небі та й лишився.
Як же далі в цьому світі жити,
Чи я зможу тебе не любити,
А чи зможу жити я без тебе,
Чи то легше вирвать серце в себе.
А чи зможу, а чи зможу вирвать серце в себе.
Якби ти хоч стала мені другом,
То не було б так би гірко з сумом,
А так серце тьохкає і рветься,
Ой колись та й зовсім надірветься.
Ой колись та й, ой колись та й зовсім надірветься
Віє вітер полем завиває,
Гне тополі долу аж ламає,
Ой тополі ви мої тополі,
Краще б мені вашої та й долі.
Ой тополі, краще б мені вашої та й долі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963509
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2022
автор: Сергій Ранковий