Блідне тінь від імені Аттіли,
Часу пророкується кінець,
Як би світу того не хотілось,
А планети вісь гризе самець!
Дихає брехнею і наклепом,
Рот відкриє - логіка німа,
І гуляє українським степом
Недолюдків озвірілих тьма.
Нащо він сюди їх посилає,
Та чому вони сюди ідуть?
Їх спочатку заганяли в зграю,
А у зграї вже відома суть:
Де не пахне проявом людини,
Де готують світу лише смерть,
І катують та стріляють в спини
Люттю переповнені ущерть.
Це не вперше вилізло у світі,
Та, чому поперло саме в них?
Нафтодолари не можуть гріти,
Де в царі залізе лютий псих!
22.10.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2022
автор: Микола Серпень