Сірі гуси відлетіли
Лебеді осиротіли
Качок диких повбивали
Людям м’яса завжди мало
Білий лебідь на воді
Мов сніжинка у руці
Білі лебеді пливуть
Оживляють каламуть
Свої шийки поховали
В пух від нас свій зір сховали
Та завмерли на воді
Наче зовсім неживі
Мороз знов війною йде
Він морозить все живе
Вітер верби нагинає
Крушить, рве та обриває
По живому ранить знову
Не дає він їм покою
Верби зараз чарівні
Лиш одні вони живі
Стогнуть, гнуться та зелені
Не зрівняти їх із кленом
Лист на ньому облетів
Він давно осиротів
Мороз природу захопив в палітру дивних кольорів
Вони не плачуть , не ридають, хоча як ми вони страдають
Світлом Сонця лиш сіяють та життя благословляють
Радують в останнє нас, на все свій час.
Яка рясна зараз калина
Сіяє й гронами рябіна
Який смачний же виноград
Грони Сонця на лозі
Осінь в всій свої красі
Все живе знов відмирає
Та на Сонці ще сіяє
Тепло Сонця нам дарує
Осінь красками малює
А мороз вночі лютує
Біль природи верба чує
Єхом нам вона кричить, боляче, тому й репить.
Тріск, дитя відняли
В верби вітки обірвали
Зеленіє всім на зло
І воді дає тепло
Ліс чарівний, дивовижний
Мовчазний і не капризний
Сонця й світла в нім багато
А під деревом оп'ята
Нумо їх мерщій збирати
Білочці допомагати
Білка хвостик розпустила
По гілках біжить красиво
Мов пушинка там літає
Та в дупло гриби складає
Під ногами тріск гілок
А поляну вкрито листям
Різнобарвним мов намистом
Вітер деревця гойдає
Вся природа засипає
Холод й стружу відчуває
Тепло в землю віддає
Що живе, те проросте
Що відмерло все віддасть
І востаннє бачить нас.
Все в природі щире, світле
Віддає своє тепло
Щоб життя завжди було
Щоб настала знов весна і природа ожила
[b]Фільм принцеса , 2019 Індія , повчальна драма для просвітлення. [/b]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kr5dLYvJ0vo&t=19s[/youtube]
Голос розуму вже стих
Ви не чуєте живих
Мертві зрадили живим
Мертві смерті теж бояться
Ось тому тут й копошаться
Україна є єдина
Україна це земля
Вона матінка моя
Ми її не продамо
Так, в бою відстоїмо
Розум нечисть переможе
Єдність все перемагає
А любов всіх нас єднає
Війна миром закінчиться
Життя вільне відродиться
В полум'ї свободи
Ясне світло в небі ярко запалає
Божа іскра людству ясно засіяє
Нечисть мой той пил вітром в мить всю здує
Хто серцем живий голос мій почує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2022
автор: oreol