Відкрились очі, ранок, тихо.
Проміння сонячне в вікні.
І ти забув на мить про лихо,
Що вся країна у війні.
Та ось лунає звук сирени.
І ти поринув знов у страх.
Лунає це виття щоденно .
І жаль , і біль в твоїх думках.
А як же там, де наші діти?
В окопах, в холоді, ві млі.
Чому коротке зовсім літо?
Побуть ще, осінь, у теплі.
Захисникам допоможи ти
Всю нечисть з України геть
Прогнати, чи ущент розбити.
Рашистам, нелюдам лиш смерть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963542
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2022
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук