Куди ти йдеш, мій вересню, куди?
Вручаєш жовтню жезли і медалі...
Мені ж лишаєш золоті сліди,
На серці смуток, а в душі - печалі...
Короткий день, як подих самоти,
Похмурий вечір кава не зігріє...
А ти і дощ - ви мусите іти,
По крапельці лишаючи надію,
на те, що як закінчиться війна,
Відкриє небо очі свої сині.
І принесе відроджена весна
Свободу, мир і спокій Україні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963577
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2022
автор: majra